Для оцінки гостроти зору використовують різні способи перевірки. В деяких випадках використовують спеціальні таблиці (Снеллена, Сивцева, Головина, Орловой), а в деяких - інші діагностичні методики, які включають в себе використання комп'ютерних пристроїв.

Поняття гостроти зору в офтальмології  визначається здатністю бачити деталі предметів і символів. Нормою гостроти зору вважається 1.0 (100%). Гострота зору вимірюється не в діоптріях, як дехто часом рахує, адже гострота і параметри з рефракцією - це зовсім різні речі.

Зниження гостроти зору - це досить поширений офтальмологічний  симптом, що супроводжується різноманітними очними недугами. Сюди входять не лише такі очевидні недуги як: міопія, гіперметропія, астигматизм та інші. Бувають випадки, коли приміром людина має легку ступінь далекозорості і погано бачить близько, але при цьому гострота зору в нього достатньо висока. Починає вона знижуватись при супутніх захворюваннях, таких як глаукома, хвороби сітківки, патології рогівки, травми очей та інші. Також зниженню зору сприяють супутні хвороби напряму не пов'язані з очними захворюваннями, це: хвороби ендокринної системи, пухлини мозку, гіпертонія і т д.

Тому, перед будь яким офтальмологічним обстеженням надважливо пройти перевірку гостроти зору.

Для оцінки гостроти зору використовують як суб'єктивні так і об'єктивні методи перевірки. Перша перевірка визначається на основі процедур, об'єктивні - на основі комп'ютеризованих пристроїв чи результатів тестів. На сьогоднішній день використовують абсолютно однаково всі два типа методів. Перевага того чи іншого методу в конкретній оптиці чи центрі зору залежить від медичних показань і рівнем оснащеності медичного центру.